Херсонський партизан про 75 днів у російській катівні
А також Московський патріархат і російська пропаганда
Привіт, це Суспільне Новини. У цьому листі — головні історії тижня.
Цього тижня ми вітали волонтерів та Збройні сили України, тим часом Росія здійснила восьмий масований удар по енергоінфраструктурі України, українським дипломатам продовжують надходити підозрілі посилки та погрози, СБУ продовжує обшуки в УПЦ МП, а ЄС готується до дев'ятого пакету санкцій проти Росії.
"Доброе утро, долбоящеры, добро пожаловать в Российскую империю". Херсонський партизан про 75 днів у російській катівні
24 лютого квартира Андрія стала пунктом збору українських партизанів у Херсоні: «Ми думали, у місті буде Грозний, що ми закидатимемо російську бронетехніку бензином і обстрілюватимемо їх з дахів з РПГ. Виявилося все не так, як очікували».
Після окупації Херсона Андрій з друзями організували підпільну мережу інформаторів, коригувальників та виконавців диверсій. Спершу він мав збирати координати пересування російської техніки та передавати їх українським військовим. Пізніше став збирати інформацію, на основі якої інші закладали вибухівку і підривали місцевих колаборантів.
Так тривало до 29 липня. Того дня Андрія викрали з конспіративної квартири і відвезли до Головного управління поліції в Херсонській області, де у підвалі росіяни тримали херсонців. Андрія допитували і катували, аби він здав інших членів підпілля. Але він зумів вижити, вийти на волю і дочекатися звільнення рідного Херсона. Читайте та дивіться його історію.
"Перемогти РФ та перетворитися на неї не має сенсу". Матвійчук — про Нобелівську премію і трибунал для Путіна
У ці хвилини в Осло вручають Нобелівську премію миру. Цьогоріч її розділили представники України, Білорусі та Росії — Центр громадянських свобод, журналіст Алесь Беляцький і правозахисна організація "Меморіал".
Ми поговорили з очільницею Центру громадянських свобод Олександрою Матвійчук про дискусії навколо рішення Нобелівського комітету, реформу системи міжнародної безпеки та чому, на її думку, Путін точно постане перед судом.
Проросійська пісня у стінах Лаври. Як “русский мир“ поширюється в церкві
Кирило Говорун — теолог та професор Стокгольмської школи теології. Свій монаший шлях він починав зі служіння у Києво-Печерській лаврі. Розповідає, що відтоді бачив розділеність серед монахів щодо підтримки Росії.
"Я досі спілкуюсь з отцями УПЦ, служителями храмів Києво-Печерської лаври: серед них є ті, які роблять все для перемоги України та підтримують свою державу, втім є ті, які залишаються на боці Росії». За словами Говоруна, це пов’язано зокрема з тим, що російська влада могла корумпувати церкву. «Кремль використовує щирі релігійні почуття як інструмент, щоб маніпулювати людьми і налаштовувати їх проти України", — каже Говорун.
В інтерв'ю Суспільному Говорун, який також є православним священнослужителем, прокоментував обшуки Служби безпеки України на об'єктах УПЦ та розповів, як на практиці ідеологія "русского мира" поширюється у межах церкви.
"Росіяни не можуть без кінця заплющувати очі й казати: "Це не моя провина" — історик російської пропаганди Гарнер
Ієн Гарнер досліджує історію появи пропагандистських наративів у Росії та пояснює причини їхньої популярності. У грудні вийде дебютна книга Гарнера "Stalingrad Lives: Stories of Combat & Survival" про те, як битва за Сталінград 1942-го стала частиною героїчного епосу для СРСР та згодом Росії. А також праця про те, як і чому набувають популярності неофашистські рухи серед російської молоді. Як діють механізми російської пропаганди на різні аудиторії, чому одночасно вживаються наративи про СРСР та царя, чи складно відновитися “травмованим” пропагандою та як вона єднає людей під час війни — читайте в інтерв'ю Гарнера Суспільному.
Дякуємо, що залишаєтесь із нами!
Обирайте зручні для себе платформи Суспільного: сайт, радіо та соцмережі Telegram, Facebook, Instagram, Youtube, Viber, а також Twitter англійською мовою.
А також дивіться та читайте Суспільне Спорт — Чемпіонат світу з футболу триває.