Евакуація з Донеччини, звіт Amnesty International, контратаки на Херсонщині
А також історії волонтерів, яких утримували в Оленівці
Привіт, це Суспільне Новини. Цього тижня на тлі подій Китай-Тайвань-США, загострення на півночі Косова, та в Нагірному Карабаху світ готувався до третьої світової. Тим часом українці продовжують протистояти повномасштабному російському наступу, що триває 24-й тиждень. На Херсонщині ЗСУ поступово контратакують окупантів, на Донбасі ідуть бої, а в Одесі вдалось розблокувати експорт українського зерна. Росіяни продовжують обстріли жилих кварталів, цього тижня масовано обстрілювали Миколаїв, поцілили в зупинку у Торецьку. Через бої та неможливість забезпечити опалення, українська влада почала обов’язку евакуацію населення з Донеччини.
Розповідаємо про головні події та матеріали Суспільного цього тижня.
"Удари сипались з усіх сторін". Історії волонтерів, які сто днів провели в Оленівці
Наприкінці березня у Маріуполі затримали близько 30 волонтерів, які возили в блокадне місто їжу та евакуювали цивільних. Частину з них під приводом "фільтрації" етапували до колонії в Оленівці, що під контролем так званої ДНР, де утримували понад три місяці.
Волонтери розповідають про нелюдське поводження та приниження: спати доводилось по черзі, води та їжі практично не давали, у кращому випадку, двічі на добу виводили в туалет. Били за зайві рухи та примушували співати російських пісень. Волонтерів звільнили на початку липня, за кілька тижнів до трагедії, в якій загинули понад 50 військовополонених з "Азовсталі". Один волонтер досі залишається в Оленівці. Журналіст Суспільного Тарас Ібрагімов записав історії двох волонтерів.
Обов’язкова евакуація з Донеччини почалась
Евакуація жителів Донецької області у більш безпечні регіони України триває вже декілька днів. Перший потяг з Донеччини прибув до Кропивницького зранку 2 серпня. Ним приїхали жителі Донецької області, які погодились на евакуацію у більш безпечні регіони через постійні обстріли регіону, а головне – через загрозу залишитись без опалення зимою і замерзнути у власних холодних будинках. Та не всі хочуть залишати свої будинки. Як відбувається евакуація — дивіться у фоторепортажі.
"Аналіз дій жертви без врахування дій гвалтівника" — як реагують на звіт Amnesty International та чим відома організація
4 серпня міжнародна правозахисна організація опублікувала звіт про дії українських військових. Автори стверджують, що українські бійці нібито піддають небезпеці цивільних, створюючи бази та застосовуючи озброєння в житлових районах, зокрема в школах і лікарнях. У Міноборони України заявили, що відкриті до розслідування злочинів як російських військових, так і в ЗСУ. Однак цей звіт не враховує контексту та хронології подій, і той факт, що Україна “рятує своє власне існування як держава”, наголосили в МО. З цим погоджуються правозахисники Гельсінської спілки та посол Британії в Україні. Через небажання міжнародного офісу Amnesty International зрозуміти некоректність звіту, українська команда Amnesty звільняється. Що відомо про організацію — читайте тут.
"Сподіваюся, Україна зможе повернути Херсон у найближчі місяць-два" — інтерв'ю з Томом Купером
Австрійський військовий аналітик Том Купер від початку війни аналізує ситуацію на різних ділянках фронту. На початку червня ми вже мали із ним розмову. Він прогнозував, що росіянам не вдасться довгостроково утримувати всі окуповані території, втім, скептично висловлювався щодо деокупації Херсона у найближчій перспективі. Нині ж Купер переконаний: якщо українці продовжать гатити по мостах і знищувати склади російських боєприпасів, то можна сподіватися, що Херсон вдасться звільнити у найближчі місяці. Чи можуть росіяни піти у наступ на півдні, що із їхніми запасами та чому західна допомога для України все ще недостатня — про все це з Купером поговорила Іра Саєвич.
"Усі усвідомлюють, що рано чи пізно надана зброя може залишитися на полі бою: танки підбивають, літаки падають" — Пристайко
Кілька тижнів тому прем'єр-міністр Сполученого королівства Борис Джонсон подав у відставку. Як може вплинути прихід нового очільника уряду на відносини України й Британії, якими мають бути нові поставки зброї та тренування українських військових, а також як відбуватиметься Євробачення, яке замість України пройде в Британії — про це розповів журналісті Суспільного Олені Куренковій посол України в Сполученому Королівстві Вадим Пристайко.
Місто, в якому живуть. Великий репортаж з Харкова
Сергій вивіз родину на другий день після повномасштабного вторгнення РФ. Дочка і дружина поїхали в Ізраїль, сини та батьки лишилися в Україні. Сам чоловік повернувся на Північну Салтівку — район Харкова, що зазнає чи не найбільшої кількості ударів від російської армії. Хотів би виїхати до дружини і доньки, але не може. Підʼїзд Сергія понівечений уламками. Сходи засипані склом і бетонною крихтою, на підлозі — калюжі. На стінах дитячі малюнки — кольорові квіточки зі свіжими дірками замість пелюсток. Лише нещодавно у підʼїзді знову зʼявилася електрика та мобільний звʼязок. У коридорі і кімнаті Сергія — музична апаратура. До початку боїв у місті він працював діджеєм. Нині займається волонтерством і допомагає роздавати гарячі обіди тим, хто ще лишився на районі. Їжу привозять раз на день в будні. На роздачу приходить приблизно тридцять людей. Більшість — пенсіонери, ще є двоє родин з дітьми. Сергій каже, що люди, які лишаються, потребують різної допомоги. Більшість втратили роботу.
Лінія оборони Харкова проходить за 30 кілометрів від центра міста і за 20 — від Північної Салтівки. Попри те, що півторамільйонний Харків покинула половина мешканців, ті, хто лишився, намагаються підтримувати життя. І платять за це високу ціну. Як живе Сергій та інші харків’яни — читайте у репортажі Насті Іванців.
І наостанок: Сьогодні світ згадує атомне бомбардування Хіросіми 77 років тому. 6 серпня 1945-го о 8:15 ранку американський бомбардувальник скинув атомну бомбу «Малюк» на японське місто. Від вибуху загинуло близько 75 тисяч людей і ще більше 200 тисяч отримали радіоактивне зараження. Рік потому журнал The New Yorker вийшов друком з єдиним текстом — репортажем «Хіросіма» американського журналіста Джона Герсі, який розповів, що сталося з шістьома японцями, які вижили після вибуху. Наклад одразу ж розкупили, а згодом текст видали окремою книгою.
За день до річниці трагедії «Хіросіма» вийшла і в Україні. У передмові журналістка Наталя Гуменюк називає репортаж досі одним з найкращих в історії світової журналістики. З дозволу видавництва публікуємо його уривок.
Дякуємо, що залишаєтесь із нами!
Обирайте зручні для себе платформи Суспільного: сайт, радіо та соцмережі Telegram, Facebook, Instagram, Youtube, Viber, а також Twitter англійською мовою.