Відставка Авакова, нові мовні норми та річниця збиття МН17
А також презентація фільму Лозниці у Каннах
Привіт,
з вами інформаційна служба Суспільного. Розповідаємо головні історії тижня
Відставка Авакова
Після понад семи років на посаді очільника МВС Арсен Аваков подав заяву на звільнення. Причини свого рішення він не повідомив, а Рада підтримала його відставку — за проголосував 291 нардеп. “Йому було час піти — це факт”, — говорить експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапивін. Втім додає, що заява на звільнення виявилася неочікуваною. Водночас експерт з реформи поліції Денис Кобзін припускає, що питання про відставку могло бути “домовлено раніше”, але міністр зробив “крок на випередження”. Тут зібрали думки з приводу заяви Авакова, а про результати реформи правоохоронних органів поспілкувались з Хатією Деканоїдзе, яка керувала українською нацполіцією у 2015-2016 роках.
Авакова на посаді змінив Денис Монастирський — нардеп від “Слуги народу” та голова комітету з питань правоохоронної діяльності. Його кандидатуру запропонував Зеленський, а сам Монастирський називає себе “людиною президента”. Що ще він сказав у день призначення — тут.
Медичний канабіс не легалізували
Рада провалила голосування за законопроєкт про легалізацію медичного канабісу — його відправили на доопрацювання авторів. Ми поспілкувались із пацієнтами, яким він потрібен, а тут фільм Суспільного про те, які міфи поширюють про медичний канабіс та детально, як його дістають в Україні.
МОЗ змінило умови зберігання вакцини Pfizer
МОЗ змінило вимоги до зберігання вакцини Comirnaty/Pfizer-BioNTech на прохання виробника. Також відомство перевіряє, як вакцину доставляють у регіони. Напередодні стало відомо, що понад 9 тисяч доз препарату на Харківщині зіпсувалися через порушення холодового ланцюга — обласна адміністрація запевняє, що їх відправили назад до поставника.
Тим часом вакцину почали використовувати у центрах масової вакцинації. Нею зможуть щепитись всі охочі, втім пріоритет надаватимуть людям похилого віку та тим, хто має супутні захворювання.
Чи збережуть “Квіти України”
У Києві почали зносити історичну будівлю “Квіти України” на вулиці Січових Стрільців — вже зруйнували фасад. Втім за паркан прорвались приблизно 30 активістів, відтак роботу техніки зупинили. Пізніше суд арештував будівлю, а це означає, що її поки не можуть демонтувати.
“Квіти України” спроєктував архітектор Микола Левчук на початку 80-х. Довгий час будівля працювала як магазин-оранжерея. Забудовники планують перетворити об'єкт на офісний центр, який має повністю змінити зовнішній вигляд будівлі.
Більше української в публічному просторі
16 липня запрацювали нові норми мовного закону — державної мови в публічному просторі має стати більше. Держслужбовці повинні будуть складати іспит на знання української та використовувати її під час роботи, видавці зобов'язані видавати державною мовою не менше половини всіх виданих упродовж року книжок, а заходи іншою мовою мають супроводжуватись синхронним або послідовним перекладом.
“Всі виїхали в напрямку Росії або Криму”. Що відомо про підозрюваних у справах Майдану
Провадження стосовно розстрілів на Інститутській 20 лютого 2014-го — одна з найгучніших “справ Майдану”. Цього тижня суд завершив стадію доповнення стороною обвинувачення, а далі висловитися може сторона захисту.
Прокурор Ігор Земсков очікує вироку вже на початку наступного року та вважає, що він пришвидшить розслідування в інших провадженнях. Суспільне поспілкувалося із Земсковим та зібрало все, що відомо у справі вбивств на Інститутській.
Саміти ЄС-Путін та продовження санкцій проти Росії – інтерв'ю з послом Франції
Франція та Німеччина, які виступають посередниками у врегулюванні конфлікту на Донбасі, нещодавно запропонували відновити зустрічі Євросоюзу з Росією. Припинили їх у 2014 році через окупацію українського Криму. Зрештою ЄС так і не пішов на це. Навіщо Франція пропонує зустрічі з Путіним, що Україні потрібно зробити, аби отримати ПДЧ в НАТО та коли може відбутися прорив у Нормандському форматі – в інтерв’ю Суспільному розповів Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен.
Річниця збиття МН17
17 липня 2014 року на Донеччині збили Boeing 777 “Малазійських авіаліній”. Загинули всі пасажири та екіпаж — 298 людей. Катастрофа стала однією з найбільших за кількістю жертв в історії.
Для судового розгляду справи в аеропорті біля Амстердаму спеціально побудували судовий комплекс — слухання там продовжуються і досі. Більшість доказів вказує на те, що літак збив російський “Бук”, однак Росія продовжує звинувачувати українські Збройні сили. До сьомої річниці трагедії МН17 згадуємо, як розвивалися події, що відомо слідству та яка роль України в розслідуванні.
Ядерна зброя: чи може Україна вийти з Будапештського меморандуму
Відновлення ядерного статусу України неодноразово обговорювали із початком війни на Донбасі. Депутати навіть реєстрували відповідні законопроєкти. Для виготовлення ядерних зарядів в Україні є сировина, яку потрібно збагатити. Чи є для цього технічні можливості та якою буде реакція світу — у відео Суспільного.
Чи визнають Бандеру та Шухевича Героями України?
Група депутатів пропонує повернути звання Героя України Степану Бандері. 11 років тому указ про присвоєння звання героя скасував Донецький суд. Таке ж рішення ухвалили і стосовно іншого провідника ОУН — Романа Шухевича. Чому — у відео Суспільного.
Тим часом у Дрогобичі перепоховали останки майже 80 людей, репресованих НКВС. Їх знайшли біля будівлі, де в радянський час було обласне управління комісаріату.
У Каннах презентували фільм “Бабин Яр. Контекст”
На Каннському кінофестивалі відбулася прем'єра стрічки українського режисера Сергія Лозниці “Бабин Яр. Контекст”. Фільм розповідає про масові вбивства євреїв в окупованому нацистами Києві у вересні 1941 року та наслідки трагедії.
Чому населення Києва та Львова вітало нацистів та чи висвітлені причини цього у фільмі, про український антисемітизм під час Другої світової та доречність росіян Хржановського та Фрідмана у роботі Меморіалу “Бабин Яр” — в інтерв'ю Суспільне Культура.
До Олімпіади-2020 — менше тижня!
Церемонія відкриття Літніх Ігор відбудеться 23 липня, а перші спортсмени вже прибули до Токіо. На Олімпіаді-2020 Україна буде представлена найменшою кількістю спортсменів в історії — на Іграх змагатимуться 158 атлетів. Водночас ще кілька претендентів на медалі з різних причин не потрапили на змагання.
Загалом на Олімпіаді-2020 розіграють 339 комплектів нагород — це найбільша кількість медальних подій в історії Ігор. Українські спортсмени за кожну нагороду отримають призові від держави — їхня сума залишилася незмінною у порівнянні з попередніми змаганнями.
Ми транслюватимемо Олімпіаду-2020 на телеканалі UA: Перший та на сайті Суспільне Спорт.
Гарних вихідних,
ваша команда інформаційної служби Суспільного
читайте більше на сайті suspilne.media
слухайте новини на Українському Радіо та радіо “Промінь”
дивіться на UA: Перший