Звільнення Коболєва, гуманітарна криза в Індії та вихід Антоненка із СІЗО
А також, що відбувається із якістю повітря та води в Україні
Привіт,
з вами інформаційна служба Суспільного. Розповідаємо головні історії тижня
Звільнення тижня: Коболєв, Найєм та Данилюк
Кабінет міністрів звільнив Андрія Коболєва, який протягом семи років очолював “Нафтогаз України”. На його місце призначили в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка, який також раніше працював у “Нафтогазі”. В компанії рішення назвали незаконним, а Коболєв планує оскаржувати його у суді.
На звільнення Коболєва, а також усієї наглядової ради компанії, відреагували посли G7 та Держдеп США. ЄБРР та Світовий банк також висловили “занепокоєність” з цього приводу.
Представниця Єврокомісії Катаріна Матернова в інтерв'ю Суспільному зазначила, що справа не у персоналіях: “державні компанії мають регулюватися через міжнародно визнані принципи корпоративного управління”.
Міністерство енергетики, яке очолював Вітренко, отримало нового керівника — ним став експрезидент “Енергоатома” Герман Галущенко.
Тим часом Мустафа Найєм залишає “Укроборонпром”. Він заявив, що його посаду скоротили без пояснень. Найєм працював заступником гендиректора з управління активами. У компанії заявили про оптимізацію всього штату на 10%. А Олександра Данилюка звільнили з наглядової ради Нацдепозитарію: річні загальні збори акціонерів припинили його повноваження.
Справа Шеремета: Антоненка відпустили під домашній арешт
Шевченківський районний суд Києва відпустив обвинуваченого у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка під цілодобовий домашній арешт. Він понад 500 днів перебував у СІЗО.
Захист Антоненка клопотав про особисте зобов'язання або взяття на поруки. Прокурор у справі вперше не заперечував щодо пом'якшення запобіжного заходу.
Нова сторінка у справах Майдану? Рада ухвалила “заочку”
Верховна рада підтримала у другому читанні законопроєкт про спецрозслідування або “заочне засудження”. Він дає можливість забезпечити проголошену ще на початку 2014 року невідворотність покарання для винних у злочинах проти Майдану. Законопроєкт дозволяє кримінальне переслідування тих, хто переховується в ОРДЛО та Росії. Його ухвалення насамперед чекали насамперед родини “Небесної сотні”. Що передбачає закон — читайте у нашому матеріалі.
Науковий ступінь Киви та спалені дипломи кандидатів наук
Журналісти Bihus.Info з'ясували, що народний депутат від “Опозиційної платформи — За життя” Ілля Кива додав до своєї кандидатської дисертації довідку з фальшивим підписом, а також довідку з офіційною печаткою Офісу генпрокурора. Серед підтверджень апробації дисертації нардеп вказав матеріали науково-практичних конференцій, в яких насправді не брав участь — його статей немає у збірниках. Кива назвав звинувачення “необґрунтованими”, а під час свого виступу у Верховній раді переплутав прізвище наукового керівника.
На 101% справжня робота.
Викладач Українського католицького університету, кандидат медичних наук Олександр Ябчанка спалив свій диплом на знак протесту проти присвоєння Киві наукового ступеня. Те саме зробив і засновник Черкаської школи підприємництва Іван Подолян.
У Суспільного — новий голова правління
Наглядова рада НСТУ обрала нового голову правління Суспільного мовника — ним став чинний член правління Микола Чернотицький. Він отримав 10 голосів з 15. У фінал конкурсу пройшли чотири кандидати: Віталій Докаленко, Оксана Цибуля, Чернотицький та Андрій Шаповалов. Повний запис трансляції можна подивитися тут. А тут — почитати, що відомо про нового голову Суспільного.
“Знайдіть мого чоловіка, інакше його вб'ють”. Що відомо про справу судді-втікача Чауса
Суддя-втікач Чаус, відомий вироками проти майданівців та закопаними у банках хабарями, місяць тому зник у Молдові. Напередодні екссуддю, оголошеного в розшук, затримали, проте Україні не видали. У причетності до його викрадення підозрюють українські спецслужби, втім Україна закиди відкидає. Дружина Чауса впевнена, що йому хочуть "помститися ті, з ким він мав справу, коли був суддею". Суспільне розібралося, як просувається розслідування та що відомо про зникнення.
Індія переживає нову хвилю епідемії
Індія переживає чи не найгірші часи пандемії. Нові випадки захворювання на COVID-19 та кількість смертей за добу б'ють попередні рекорди, а крематорії в Делі настільки перевантажені тілами, що людям доводиться споруджувати імпровізовані багаття на вільних ділянках землі. У деяких штатах запровадили повний локдаун — магазини там працюють до 11:00. Про ситуацію в країні ми поспілкувалися з українкою, яка живе неподалік Делі.
“Горів не блок”: що ми знаємо про українські екопротести після Чорнобиля
Студенти, які вилазять на заводські труби; будівельники, котрі стають членами природоохоронних організацій; музейні працівники, які підпільно клеять запрошення на антиядерний пікет; і влада, що намагається нацькувати афганців на чорнобильців. Ці події на зламі 80-90-х — зародження екологічного руху в Україні, який бере свій початок від аварії на Чорнобильській АЕС. Суспільне разом із Лабораторією журналістики суспільного інтересу публікує другу частину мультимедійного проєкту про історію тих років, розказану самими українцями — до 30-ї річниці Незалежності України. А тут можна послухати подкаст цієї серії, начитаний Onuka, для якої чорнобильська історія стала особистою.
“Все в нормі”, але перевірити не можна: що із повітрям, водою та землею в Україні
Приблизно сім мільйонів людей у всьому світі щорічно помирають через забруднене повітря. Ситуація з якістю повітря в Україні різниться, залежно від регіону. Найгірша — у Дніпропетровській, Донецькій, Київській, Луганській та Запорізькій областях. Що забруднює повітря, воду і землю в різних куточках країни — у спільному матеріалі кількох філій Суспільного.
Що українські священники думають про вакцинацію
В Україні третій місяць триває вакцинація проти COVID-19. До другого етапу щеплень включили представників церков: вони тісно контактують із людьми, які належать до груп ризику.
А що там вагатися? Подивіться, як люди хворіють і помирають — всяке вагання відпаде.
Ми запитали у священників про їхнє ставлення та мотивацію вакцинуватись, а також про те, навіщо розвивати культуру імунізації.
І наостанок! На 1 та 2 травня припадає День праці та Великдень, відтак вихідні перенесуть на 3 та 4 травня. Уряд не запровадив додаткові обмеження на свята, водночас у регіонах продовжує діяти адаптивний карантин. Як безпечно освятити паски та чи можна влаштовувати пікніки — у нашій карантинній пам'ятці на травневі.
Гарних вихідних,
ваша команда інформаційної служби Суспільного
читайте більше на сайті suspilne.media
слухайте новини на Українському Радіо та радіо “Промінь”
дивіться на UA: Перший